(Вебінар) Творчі завдання (ЛР №3)

Завдання 2. Охарактеризуйте інформаційне суспільство, його цілі та вплив на інформатизацію освіти.

  Інформаційне суспільство: поняття та сутність

На сучасному етапі відбувається черговий вибух технологічної і мирної соціальної революції – становлення інформаційного суспільства. Сучасні інформаційні і телекомунікаційні технології (ІТТ) істотно змінюють не тільки те, як виробляються продукти і послуги, але і те, як проводиться дозвілля, реалізація кожним своїх цивільних прав. Вони мають вирішальний вплив на зміни, які відбуваються в соціальній структурі суспільства, економіці, розвитку інститутів демократії тощо.

Тематика інформаційного суспільства, розвитку світового ринку телекомунікацій, Інтернету не сходить зі сторінок провідних ділових вітчизняних і зарубіжних журналів. Колосальні обсяги інформації, присвячені цій тематиці, доступні зараз й Інтернету. Особливо це стосується висвітлення діяльності міжнародних і національних організацій з розробки і реалізації стратегій інформаційного розвитку. До найбільш цікавих джерел можна віднести Європейську Koміcію Ради Європи, Організацію економічної співпраці розвитку, Всесвітній союз зв’язку, адміністративні органи, відповідальні за побудову «інформаційної магістралі» в США, Канаді, Великобританії, Німеччині, Франції, Австралії, Японії та інших країнах. Актуальність входження України в інформаційне суспільство поступово усвідомлюється вітчизняним науковим і політичним співтовариством, про що свідчить велика кількість законодавчих актів у сфері інформації.

Сучасна ситуація, що склалася у світі, характеризується такими рисами: становлення інформаційного суспільства в різних країнах є передумовою для еволюційного переходу до наступної стадії розвитку людства, технологічною основою якої є індустрія створення, обробки і передачі інформації.

Державі належить провідна роль у формуванні інформаційного суспільства, що координує діяльність різних суб’єктів суспільства в процесі його становлення, сприяє інтеграції людей в нове інформаційно-технологічне оточення, розвитку галузей інформаційної індустрії, забезпеченню прогресу демократії і дотримання прав особистості в умовах інформаційного суспільства.

Інформаційна взаємодія держави, суспільства і особистості найбільш оптимальна при використанні інформаційних і телекомунікаційних технологій з метою підвищення загальної ефективності діяльності державного механізму, створення інформаційно відкритого суспільства, розвитку інститутів демократії.

Вплив інформаційного суспільства на культуру виявляється в масштабних змінах культури виробництва, бізнесу, організації роботи, дозвілля, споживання. Ці зміни зумовлені швидким процесом об’єктивізації інформації і знань, можливостями їх передачі у вигляді технологій через телекомунікації широким верствам населення, а також виникненням нових видів діяльності, заснованих на використанні знань.

Інформаційне суспільство – це суспільство, в якому діяльність людей здійснюється на основі використання послуг, що надаються за допомогою інформаційних технологій та технологій зв’язку.

Інформаційне суспільство, що є результатом впливу і проникнення інформації у всі сфери людського життя, має певні основи свого існування:

- економічні;

- правові;

- технологічні.

Економічними основами інформаційного суспільства є галузі інформаційної індустрії (телекомунікаційна, комп’ютерна, електронна, аудіовізуальна), які переживають процес технологічної конвергенції і корпоративного злиття, розвиваються найбільш швидкими темпами, мають вплив на всі галузі економіки і конкурентоспроможність країн на світовій арені. Відбувається інтенсивний процес формування світової «інформаційної економіки», що укладається в умовах глобалізації інформаційних, інформаційно-технологічних і телекомунікаційних ринків, виникненні світових лідерів інформаційної індустрії, перетворенні «електронної торгівлі» по телекомунікаціях у засіб ведення бізнесу.

Правовими основами інформаційного суспільства є закони і нормативні акти, що регламентують права людини на доступ до інформаційних ресурсів, технологій, телекомунікацій, захист інтелектуальної власності, недоторканність особистого життя, свободу слова, інформаційну безпеку. Інформаційна безпека суспільства і особистості набуває нового статусу із суто технологічної проблеми перетворюючись в соціальну, від вирішення якої залежить стійке функціонування сучасних товариств.

Технологічними основами інформаційного суспільства є телекомунікаційні й інформаційні технології, які стали лідерами технологічного поступу, невід’ємним елементом будь-яких сучасних технологій, сприяють економічному зростанню, створюють умови для вільного обігу в суспільстві великих масивів інформації і знань, спричиняють істотні соціально-економічні перетворення і, зрештою, становлення інформаційного суспільства, через яке також розкри­вається сутність сучасного розвитку конкретного суспіль­ства, країни чи світової цивілізації.

Характерними рисами і ознаками інформаційного суспільстває:

- формування єдиного інформаційно-комунікаційногопростору країни, як частини світового інформаційного простору, повноправна участь України в процесах інформаційної і економічної інтеграції регіонів, країн і народів;

- становлення і в подальшому домінування в різних сферах перспективних інформаційних технологій, засобів обчислювальної техніки і телекомунікацій;

- створення і розвиток ринку інформації і знань як факторів виробництва на додаток до ринків природних ресурсів,праці і капіталу, перехід інформаційних ресурсів суспільства в реальні ресурси соціально-економічного розвитку, фактичне задоволення потреб суспільства в інформаційних продуктах і послугах;

- зростання ролі інформаційно-комунікаційної інфраструктури в системі суспільного виробництва;

- підвищення рівня освіти, науково-технічного і культурного розвитку за рахунок розширення можливостей систем інформаційного обміну на міжнародному, національному і регіональному рівнях і, відповідно, підвищення ролі кваліфікації, професіоналізму і здібностей до творчості як найважливіших характеристик послуг праці;

- створення ефективної системи забезпечення прав громадян і соціальних інститутів на вільне одержання, поширення і використання інформації як найважливішої умови демократичного розвитку.

Поряд з категорією «інформаційне суспільство» досить важливого значення набуває категорія «інформаційної цивілізації».

Інформаційна цивілізація відображає рівень розвитку суспільства на даному етапі, що визначається роллю інформації в його житті та рівнем інформаційної культури.

Види інформаційної цивілізації:

1. Глобальна інформаційна цивілізація – це рівень розвитку глобального суспільства (світового співтовариства), що визначається зростанням ролі інформації як продукту соціальної діяльності людей, за якісними характеристиками якої вимірюється рівень загальної культури суспільства щодо здатності виробляти, сприймати і раціонально засто­совувати відомості, дані, знання для потреб життєдіяльності.

2. Локальна (регіональна) інформаційна цивілізація – це рівень розвитку суспільства в окремих регіонах (на континентах, в окремих країнах), що визначається зростанням ролі інформації як продукту соціальної діяльності людей, за якісними характеристиками якої вимірюється рівень загальної культури суспільства щодо здатності виробляти, сприймати і раціонально застосовувати відомості, дані, знання для потреб життєдіяльності. Серед локальних інформаційних цивілізацій сьогодні можна назвати такі: найбільш розвинута інформаційна цивілізація — США; менш розвинута — країни Західної Європи, Азія (Індія, Китай та ін.); малорозвинута — Африка, Латинська Америка, Східна Європа. Межа XXі XXIст. ознаменувалася переходом світової цивілізації від індустріального до інформаційного суспільства. У 1993 р. Комісія Європейського Союзу офіційно проголосила поступ Європи до інформаційного суспільства

Серед позитивних здобутків сучасної інформаційної цивілізації можна визначити такі:

- зростання можливості швидко здійснювати інфор­маційні зв’язки на великих відстанях, у тому числі між континентами;

- зростання можливості швидко, у великому обсязі сприймати та обробляти, зберігати інформацію на компакт­них (малогабаритних) технічних засобах;

- об’єднання різних технологій комунікації: теле-, радіо- та обчислювальної техніки.

Водночас ці позитивні соціальні явища супроводжуються негативними, серед яких:

- зростання можливості швидкого перехоплення, витоку, перекручення, знищення інформації;

- використання технічних засобів і технологій інформації в антисоціальній діяльності:

а) воєнній;

б) політичній;

в) економічній.

Як узагальнення щодо негативного прояву інформаційного суспільства можна зазначити, що створюється загроза інформаційному суверенітету, інформаційній безпеці окремої держави, групи держав, регіонів, а також безпечному існуванню окремих людей.

Інформатизація: поняття та основні види

Провідною ознакою інформаційного суспільства є інформатизація.

Інформатизація являє собою сукупність взаємопов’язаних організаційних, правових, політичних, соціально-економічних, науково-технічних, виробничих процесів, спрямованих на створення умов для задоволення інформаційних потреб, реалізації прав громадян і суспільства на основі створення, розвитку, використання інформаційних систем, мереж, ресурсів та інформаційних технологій, що ґрунтуються на застосуванні сучасної обчислювальної та комунікаційної техніки.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Національну програму інформатизації» від 4 лютого 1998 р.:

Інформатизація – сукупність взаємопов’язаних організаційних, правових, політичних, соціально-економічних, науково-технічних, виробничих процесів, що спрямовані на створення умов для задоволення інформаційних потреб громадян та суспільства на основі створення, розвитку і використання інформаційних систем, мереж, ресурсів та інформаційних технологій, які побудовані на основі застосування сучасної обчислювальної та комунікаційної техніки.

Як показує досвід інших країн, інформатизація сприяє забезпеченню національних інтересів, поліпшенню керованості економікою, розвитку наукомістких виробництв та високих технологій, зростанню продуктивності праці, вдосконаленню соціально-економічних відносин, збагаченню духовного життя та подальшій демократизації суспільства.

Інформатизацію можна поділити умовно на наступні види:

- інформатизація стратегічних напрямів розвитку державності, безпекита оборони;

- інформатизація на рівні обласних (міських) держадміністрацій та органів місцевого самоврядування;

- інформатизація Збройних СилУкраїни;

- інформатизація процесів соціально-економічного роз­витку;

- інформатизація пріоритетних галузей економіки;

- інформатизація фінансової та грошової системи, держав­ного фінансово-економічного контролю;

- інформатизація соціальної сфери;

- інформатизація в галузі екології та використання при­родних ресурсів;

- інформатизація освіти;

- інформатизація наукової діяльності;

- інформатизація у сфері культури;

- інформатизація мовної сфери тощо.

 Інформатизація освіти спрямовується на формування та розвиток інтелектуального потенціалу нації, удосконалення форм і змісту навчального процесу, впровадження комп’ютерних методів навчання та тестування, що дасть можливість вирішувати проблеми освіти на вищому рівні з урахуванням світових вимог. Серед них: індивідуалізація навчання, організація систематичного контролю знань, можливість враховувати психофізіологічні особливості кожної дитини тощо. Результатами інформатизації освіти мають бути:

- розвиток інформаційної культури людини (комп’ютер­ної освіченості);

- розвиток змісту, методів і засобів навчання до рівня світових стандартів;

- скорочення терміну навчання і тренування на всіх рівнях підготовки кадрів та підвищення якості такого навчання і тренування;

- інтеграція навчальної, дослідницької та виробничої діяльності;

- удосконалення управління освітою;

- кадрове забезпечення усіх напрямів інформатизації України шляхом спеціалізації та інтенсифікації підготовки відповідних фахівців.

Завдання 8. Складіть план підготовки та проведення:

- Вебінару;

- Веб-заняття;

- Веб-конференції.

 

Вебінар - це семінар, що проводиться посередництвом мережі Інтернет в режимі реального часу, коли ведучий використовує голосовий зв’язок і слайди, а учасники можуть спілкуватися між собою та з ведучим у чаті

Організаційні моменти:

Перед вебінаром:

·         Вибір часу проведення вебінару і його тривалості;

·         Розсилка електронною поштою повідомлення про вебінар;

·         реклама вебінару у середовищі дистанційного навчання, у соціальних мережах;

·         Технічна підготовка;

·         Підготовка робочого місця.

Після вебінару:

ü  корисні посилання;

ü  опрацювання чату вебінару

ü  відповіді на питання електронною поштою;

ü  обговорення тематики вебінару: чати, форуми

Поетапність проведення вебінару:

‒         Організаційний момент

‒         Первинне опитування

‒         Виклад матеріалу

‒         Активна взаємодія зі слухачами

‒         Виклад матеріалу

‒         Активна взаємодія зі слухачами

‒         Відповіді на питання

Переваги використання

Ø  Витрати на організацію

Ø  Доступність слухачам

Ø  Економія часу на організацію

Ø  Зручність для слухачів

Ø  Інтерактивна взаємодія

Ø  Активний зворотній зв’язок з аудиторією

Ø  Охоплення широкої аудиторії

Ø  Запис вебінару

Ø  Швидкий збір статистичних даних.

Недоліки сервісу

v  відсутність безпосереднього прямого контакту

v  відсутня емоційна складова безпосереднього контакту

v  прив’язаність до часу проведення вебінару

v  необхідність певної швидкості або пропускної здатності Інтернету.

 Запрошуємо на безкоштовний вебінар для вчителів:

  "Актуальні напрями в освіті. STEM в умовах сучасної школи"

 27 листопада 2019 о 17.00

Наша спікерка  Юлія Батура , вчитель хімії, ко-фасилітатор Центру непенрервноїосвіти для вчителів від ГО "Єврошлях", розкаже про власний досвід впровадження STEM у класі та дасть поради організації STEM-подій у своєму закладі освіти.

План вебінару:

STEM - актуальний напрям в освіті, що відповідає сучасним тенденціям розвитку суспільства.

Шляхи впровадження STEM в освітній процес.

Стратегії STEM-навчання.

Як організувати STEM-івенти та STEM-активності для учнів.

Практичні кроки для впровадження STEM у класі.

Проектна діяльність як інструмент впровадження STEM в умовах НУШ.

Science on Stage - європейська платформа для STEM-викладачів (оглядово).

ü  Рекомендуємо звернути увагу на попередній вебінар, проведений Юлією Батурою на тему "STEAM — драйвер розвитку в учнів ключових компетентностей і навичок майбутнього"

https://naurok.com.ua/…/steam-drayver-rozvitku-v-uchniv-kly…

ü  Нагадуємо, реєстрація та перегляд вебінарів безкоштовні.

Більше деталей на сторінках вебінарів.

Чекаємо на вас!

Реєстрація вже відкрита, для цього переходьте за посиланням.

https://naurok.com.ua/…/aktualni-napryami-v-osviti-stem-v-u…